Сучасні підходи до реалізації публічної політики у сфері охорони здоров’я

Abstract

Обґрунтовано наукові підходи, які можуть бути покладені в демаркацію векторів публічної політики національної економіки крізь призму людиноцентричної концепції; концепції використання потенціалу здоровʼя; концепції валеології, яка обʼєднує валеософію, валеометрію та валеопрактику. Проаналізовано досвід розвинутих країн у питаннях використання інституційних, соціальних, соціально-психологічних і духовних підходів до вирішення проблеми здорового способу життя та профілактики захворювань, які можна адаптувати до умов національної економіки, серед них: розробка хартій та стратегій здорового способу життя, багатостороння система заходів зі зменшення шкоди здоровʼю шкідливими речовинами, профілактики неінфекційних захворювань, розширення партнерства в охороні здоровʼя, створення сприятливого навколишнього середовища. Наголошено, що в основі публічної політики охорони здоровʼя України має бути покладено Хартію сприяння здоровому способу життя, яка чітко представить позицію держави та регіонів щодо їх ролі у збереженні здоровʼя населення шляхом підтримки здорового способу життя, поліпшення його якості та тривалості. Зазначено, що актуальність обраної теми випливає з того, що в сучасному світі проходить переосмислення превентивної складової у сфері охорони здоровʼя та можливих форм її державної підтримки. Виклики четвертої промислової революції, діджиталізація економіки підвищують очікування населення у сфері охорони здоровʼя. Вказано, що предметом дослідження є процес вибору наукових підходів до визначення векторів публічної політики та побудови цілереалізуючих систем для їх досягнення у сфері охорони здоровʼя. Визначено, що метою наукової публікації є обґрунтування концептуальних засад та вироблення прикладних рекомендацій щодо демаркації векторів публічної політики з відповідною розробкою основних напрямів стратегії підтримки здорового способу життя в управлінні сферою охорони здоровʼя. Проаналізовано ризики здоровʼя людства, національні рекомендації зі здорового харчування та здорового способу життя, розглянуто кращі світові практики реалізації векторів публічної політики, організації систем фінансування у сфері охорони здоровʼя і акцентовано увагу на переорієнтації системи охорони здоровʼя з лікування хвороб на профілактику захворювань та покращення стану здоровʼя.