Стрес-тестування як інструмент оцінки ризику у страхових товариствах

Abstract

В статті розглянуто сутність стрес-тестування як інструменту, що дозволяє оцінити стійкість страхового товариства стосовно макроекономічних потрясінь. Його розглядається як складову індивідуальної системи корпоративного управління чи елемент механізму державного нагляду. Виокремлено, цілі стрес-тестів з позиції страхових компаній, які частково відрізняються від підходу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Для перших це інструмент управління фінансовими ризиками, а для другої - механізм моніторингу якості контролю ризиків. Водночас, підкреслено що, застосування такої форми аналізу спрямовано на єдиний результат — забезпечення фінансової збалансованості страховика у випадку виникнення негативних сценаріїв розвитку економічного середовища. Метою,для страхових компаній, проведення стрес-тестів, визначено: вдосконалення корпоративного управління; глибше усвідомлення ризиків керівниками та менеджментом, а також розроблення стратегії управління ними; оцінка адекватності страхових резервів і капіталу. Зазначене тестування сприяє кращому усвідомленню причин фінансових небезпек, які виникають в діяльності страховика, їх ідентифікації і виміру, а також встановленню лімітів на ризики, які компанія в стані прийняти. Крім того, такий інструмент є істотним елементом в процесі прийняття оптимального рішення щодо залучення капіталу. Стресовий аналіз актуальний для оцінки адекватності страхових резервів компанії, а також збалансованості активів і пасивів. Відзначається, що стрес-тестуванням можна отримати: перелік факторів-ризиків, які мають значний вплив на фінансовий стан страховика та зв'язок між факторами-ризиками. Побудовано багатофакторну модель згідно обґрунтованого переліку ключових пунктів алгоритму, які складають основу для стрес-тестування з урахуванням сучасних тенденцій, розвитку та стану вітчизняного страхового ринку. Запропоновано варіанти та способи використання результатів стрес-тестування, як в середині страхового товариства, так і акціонерами чи органами пруденційного нагляду.