Кліматичні ризики та адаптація виробництва насіння соняшнику в Україні

Abstract

Вступ. Соняшник є стратегічною олійною культурою України, яка забезпечує близько половини світового виробництва соняшникової олії та формує значну частку валютних надходжень держави. Серед ключових загроз особливе місце займають кліматичні зміни. Зростання середньорічних температур, скорочення обсягів опадів у степових та лісостепових регіонах, збільшення частоти посух, пилових бур і екстремальних погодних явищ призводять до зниження врожайності, погіршення якості насіння та збільшення коливань у виробництві. Метод (методологія). У статті застосовано системний підхід до аналізу стійкості виробництва насіння соняшнику в умовах кліматичних змін, що дозволило комплексно оцінити вплив природних та господарських чинників. Для обґрунтування результатів використано статистичний аналіз офіційних даних щодо динаміки врожайності та площ посівів у різних регіонах України. Здійснено порівняльний аналіз світових і вітчизняних тенденцій у розвитку кліматоорієнтованого землеробства, що дало змогу визначити адаптивні напрями для українського аграрного сектору. Використано метод експертних оцінок для виявлення перспективних напрямів розвитку сортів і гібридів соняшнику, стійких до посухи та високих температур. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо удосконалення систем зрошення та запровадження технологій climate-smart agriculture для підвищення стійкості агросистем до кліматичних змін. Результати. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що кліматичні зміни в Україні супроводжуються зростанням частоти посух, збільшенням температури та проявами теплового стресу, що негативно впливають на врожайність соняшнику. Виявлено скорочення тривалості періоду оптимального зволоження, що підвищує ризики для стабільності виробництва насіння. Доведено, що застосування елементів кліматоорієнтованого землеробства дає змогу знизити уразливість культур і підвищити ефективність використання ресурсів. Значну роль у підвищенні стійкості аграрних систем відіграє впровадження нових сортів і гібридів соняшнику, стійких до посухи та високих температур. На основі аналізу запропоновано комплекс заходів із розвитку зрошувальних систем та інтеграції науково обґрунтованих адаптаційних практик у національну аграрну політику.

Introduction. Sunflower is a strategic oilseed crop for Ukraine, accounting for nearly half of the world’s sunflower oil output and forming a significant share of the country’s foreign exchange revenues. However, climate change poses one of the key threats to its sustainable production. Rising average annual temperatures, declining precipitation in steppe and forest-steppe regions, and the increasing frequency of droughts, dust storms, and extreme weather events lead to yield reduction, deterioration of seed quality, and production instability. Methodology. The study employs a systems approach to analyse the resilience of sunflower seed production under climate change conditions, enabling a comprehensive assessment of both natural and managerial factors. Statistical analysis of official data was conducted to evaluate the dynamics of yield and cropping area across Ukraine’s regions. A comparative analysis of global and domestic trends in climate-smart agriculture was performed to identify adaptive directions for the national agri-food sector. Expert evaluation methods were used to determine priority breeding directions for drought- and heat-tolerant sunflower hybrids. Based on the findings, recommendations were developed for improving irrigation systems and implementing climate-smart agriculture technologies to enhance agroecosystem resilience. Results. The study revealed that climate change in Ukraine is accompanied by an increase in drought frequency, higher temperatures, and thermal stress, all of which adversely affect sunflower yields. The duration of the optimal moisture period is decreasing, heightening risks for stable seed production. It was demonstrated that the introduction of climate-smart agricultural elements reduces crop vulnerability and increases resource-use efficiency. The development and implementation of new drought- and heat-resistant hybrids play a decisive role in strengthening agricultural resilience. The study proposes a set of measures for improving irrigation infrastructure and integrating science-based adaptation practices into national agricultural policy.