Нормування науково-дослідних, дослідно-конструкторських і експериментальних робіт

Abstract

Висока якість управління і планування неможлива без створення нормативної бази. Тому особливе значення має розробка нормативів витрат живої праці, оскільки рівень норм праці впливає на вартість дослідно-конструкторських робіт, терміни їх проведення і впровадження у виробництво. Створенню нормативної бази витрат праці у науково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях повинна передувати класифікація робіт, що виконуються в циклі «дослідження-виробництво». Нормативи трудомісткості наукових розробок, розраховані на основі укрупнених нормативів за окремими структурними елементами є більш точними, їх використовують, починаючи зі стадії «ескізний проект», коли відомі структурні елементи виробів та їх технічні параметри. У випадку більш ранніх стадій проектування для визначення трудомісткості науково-дослідних робіт доводиться укрупнені нормативи корегувати з метою врахування зміни складності і новизни конкретної розробки у порівнянні з базовими. У дослідному виробництві можна використовувати норми праці серійного виробництва, скореговані на відносні коефіцієнти, які враховують обсяг виробництва. У процесі нормування експериментальних робіт доцільно враховувати коефіцієнти уніфікації, ускладнення, освоєння, приведення при розрахунку норми часу на виконання кожного виду експериментальних робіт щодо виготовлення дослідних зразків. Проведене дослідження дозволяє достатньо точно описати процеси інженерної праці, спямовані на створення нової техніки і технології, а також встановити технологічні прийоми їх здійснення.