Założenie racjonalnego prawodawcy w kontekście teorii i praktyki prawniczej

Abstract

W artykule podjęto próbę analizy prawa pod kątem wskazania podstaw jego racjonalności. Próbowano odpowiedzieć na pytania: Czy prawo jest przejawem racjonalności bytu, który objawia się umysłowi jako zrozumiały i celowy? Czy prawo nabiera racjonalności w oparciu o wolę człowieka i jego świadome ustalenia. Artykuł dotyczy założenia racjonalnego prawodawcy, którego poszczególne cechy to: model idealizacyjny, kontrfaktyczność, nieempiryczność. Analiza koncepcji dowodzi, że założenie racjonalności prawodawcy leży u fundamentów polskiej dogmatyki, zarówno w warstwie teoretycznej, jak i praktycznej. Проаналізовано закон з точки зору вказівки на підстави його раціональності. Зроблено спробу відповісти на запитання: чи закон є виявом раціональності «існування», яка видається розуму як зрозуміла і цілеспрямована? Чи закон набуває раціональності на основі волі людини та її свідомих висновків? Стаття стосується припущення про раціонального законодавця, індивідуальними рисами якого є: ідеалізаційна модель, контрфактичність, неемпіричний характер. Аналіз концепції доводить, що основою припущення про раціональність законодавця лежить є польська догматика як в теоретичному, так і в практичному аспекті.