Незалежність центробанків, інфляція та фрагментаризація суспільства в постсоціалістичних країнах

Abstract

Зазначено, що посткризова література концентрується на проблемі низькоінфляційної економіки, для якої традиційні фактори макроекономічної стабільності, такі як незалежність центробанку, начебто не є значущими. Обґрунтовано, що необхідно визначити, чи адекватний такий підхід до постсоціалістичних економік, для яких характерна поява євроінтеграційного вододілу між інституціональними траєкторіями розвитку, і чи може факт фрагментаризації суспільства бути поясненням відхилення від традиційно передбачуваного оберненого зв’язку між рівнем незалежності центробанку та інфляцією. На прикладі 22 постсоціалістичних країн встановлено, що: простежується обернений (традиційний) зв’язок між рівнем незалежності центробанків й інфляцією; щільність такого зв’язку суттєво не зменшується в умовах зниження інфляції за останній період; рівень розвитку демократії сприяє вибору на користь більш незалежних центробанків; рівень соціальної конфліктності привносить інфляційну нестабільність і при цьому призводить до браку консенсусу щодо більш незалежних центробанків. Пояснено, що випадок із вищим рівнем незалежності центробанку та вищою інфляцією (Україна), порівняно із середніми по 22 країнах, характеризується чи не найвищим рівнем фрагментаризації суспільства. На основі цього зроблено висновок про те, що інститут незалежності центробанку спирається на неформальні політичні правила поведінки, спонуки до підтримання яких коріняться у характері соціальних напружень.