Responsibility of personality in coordinates of psychological analysis

Abstract

Responsibility – is a very complex psychosocial phenomenon, which permeates all spheres of human life - from personal to economic and even political. Therefore, the work considers it as a social phenomenon and as a personal trait and at the same time as an important theoretical construct of modern psychology, which enables to attribute a special independent status to the properties of social and cultural events, life and psychological changes. Has been analyzed the formation of the phenomenon of personal responsibility through the processes of socialization and personalization, has been singled out a group of determination factors, which in the complementarity actualize the emergence of a four-component structure of responsibility and make it possible to identify the important components of the canon of the person responsibility. The article deals with causing and revealing of responsibility in the public everyday life, in particular in externals and internal ones. It has been proved that the internals, being oriented towards the future, live internally “here and now”, and therefore more personally responsible, and the externals, defending retrospective intentions, focusing on past events, which in the world perception rejects them to the past. At the same time it was singled out four groups of determinative factors of personal responsibility: global (civilized or common-human); macro- – at the level of separate countries, regions; meso- – available in the space of organizations, labor, educational or other groups; micro-factors, that is, those that are found at the level of medium and small groups and a specific person. On the basis of the analysis of the structural construction of the responsibility phenomenon, it was offered the first component – cognitive - to combine with the mental one, in which, in addition to the intellectual potential, also is preserved the archaic experience. In this regard, it is proposed to call it “mentally-cognitive”. Відповідальність - це надскладне психосоціальне явище, котре пронизує всі сфери життя людини - від особистої до економічної і навіть до політичної. Тому в роботі її розглянуто як суспільний феномен та як особистішу рису й водночас як важливий теоретичний конструкт сучасної психології, що дає змогу приписувати особливий самостійний статус властивостям соціальних і культурних подій, життєвим і психологічним змінам. Проаналізовано становлення феномену особистісної відповідальності через процеси соціалізації й персоналізації, виокремлено групи детермінаційних чинників, котрі у взаємодоповненні актуалізують виникнення чотирикомпонентної структури відповідальності та уможливлюють визначення важливих складників канону персональної відповідальності. Висвітлено спричинення та виявлення відповідальності у суспільному повсякденні людей, зокрема в екстерналів та інтерналів. Доведено, що інтернали, будучи зорієнтовані в майбутнє, живуть внутрішньо “тут і тепер”, а тому більш особистісно відповідальні, тоді як екстернали, обстоюючи ретроспективні інтенції, зосереджені на минулих подіях, що у світосприйнятті відкидає їх у минуле. Воднораз виокремлено чотири групи детермінаційних чинників особистішої відповідальності: глобальні (цивілізаційні або загальнолюдські); макро- - на рівні окремих країн, регіонів; мезо- -унаявлені у просторі організацій, трудових, освітніх чи інших колективів; мікрочинники, тобто ті, що виявляються на рівні середніх і малих груп та конкретної особистості. На основі аналізу структурної побудови феномену відповідальності запропоновано перший компонент - когнітивний - поєднати із ментальним, у якому, крім інтелектуального потенціалу, збережений також архетипний досвід. У зв’язку з цим запропоновано назвати його “ментально-когнітивний”.