Інституційний статус центрального банку як основа ефективного монетарного регулювання

Abstract

У статті досліджується інституційний статус центрального банку як ключового фактора ефективного монетарного регулювання та підтримання макрофінансової стабільності в умовах ринкової економіки. Показано, що еволюція центральних банків від емісійних центрів до повноцінних органів монетарної влади зумовила необхідність чіткого визначення їх місця в системі державного управління. Встановлено, що інституційний статус центрального банку формується через поєднання правового, структурного, функціонального, персонального та фінансового вимірів. Визначено, що правовий статус закріплює пріоритет стабільності грошової одиниці, структурний вимір – місце центрального банку як верхнього рівня дворівневої банківської системи, а функціональний, персональний та фінансовий виміри забезпечують операційну незалежність. Доведено, що саме узгодженість цих складових забезпечує автономність центрального банку, його здатність реалізовувати монетарну політику та протидіяти політичному тиску. Визначено, що інституційний статус центрального банку є основою його суверенної ролі в економіці та реалізується через чотири фундаментальні функції. Проаналізовано особливості статусу Національного банку України на законодавчому рівні та відзначено головні суперечності, що виникають у процесі реалізації монетарної політики.