Теоретичні аспекти податкового регулювання

Abstract

Вступ В умовах повномасштабного збройного конфлікту перед урядом України постають нові виклики, пов’язані з необхідністю розроблення та впровадження ефективної податкової політики, здатної створити передумови не лише для забезпечення національної безпеки, але й для підтримки економічної активності, розвитку приватного підприємництва та зміцнення соціальної стабільності. Податкове регулювання виступає ключовим інструментом державного управління, що сприяє підтриманню фінансової стабільності, стимулює економічне зростання та створює необхідні умови для збереження соціальної рівноваги. Виважене застосування інструментів податкового регулювання спрямоване на узгодження інтересів платників податків і держави, оскільки відбувається балансування їхніх потреб та досягнення стратегічних цілей, таких як економічне зростання та підвищення рівня добробуту населення. Мета – здійснити оцінку та узагальнити теоретичні підходи до розкриття сутності податкового регулювання; застосовуючи діалектичний підхід запропонувати власне бачення досліджуваного поняття. Результати. Проаналізовано напрацювання сучасних вітчизняних вчених щодо сутності податкового регулювання, зроблено висновок про багатогранність досліджуваного поняття у якому науковці вбачають: прояв регулюючої функції податків на практиці; складову податкового механізму; цілеспрямований вплив держави на учасників економічних відносин; комплекс дій та заходів державних органів; інструмент державної політики; систему податкових важелів і податкових органів. Розглянуто практичні аспекти застосування окремих інструментів податкового регулювання в умовах воєнного стану. Висновки. Запропоновано авторське тлумачення поняття «податкове регулювання», яке базується на діалектичному підході і трактується через філософські категорії сутності, змісту, форми та явища. Обґрунтовано, що за сутністю податкове регулювання проявляється в економічних відносинах між державою та платниками податків; за формою реалізації – у податковому стимулюванні або стримуванні; як явище – у застосуванні інструментів; за змістом – у матеріальній (грошовій) формі, яка дає можливість кількісно оцінювати його результати.