Продуктивність багаторічних бобових трав та впливу елементів агротехніки в умовах Лісостепу західного

Abstract

Результатами експериментальних досліджень встановлено, що в умовах помірного зволоження Лісостепу західного, якщо взяти за три укоси, щільність пагонів одно видового посіву сорту Файна становила 534-567 шт/м2 та 583-618 шт/м2 сорту Тайфун. Вирощування вищезазначених сортів у сумішках із злаковими, показало, що густота стеблостою бобового складника була 379-422 шт/м2 для сорту Файна, а для сорту Тайфун складало 415-455 шт/м2. Серед сіяних агрофітоценозів, найбільший відсоток бобового компонента за три укоси, показали варіанти сорту конюшини лучної Тайфун – 66,8% у одно видовому посіві та 52,6% у суміші із злаковими. Найкращі результати сорту люцерни посівної, показав сорт Ярославна, відсоток якого становив 80,4%, у одно видовому посіві, а злакові суміші – 60,8%. Найвищою урожайністю сухої речовини відзначаються варіанти досліду з підвищеними нормами висіву насіння бобового компонента 10 млн/га як в одновидових так і сумісних посівах. При зменшенні норми висіву насіння до 8 та 6 млн/га схожих насінин спричинило зниження урожайності агрофітоценозів. Проте, у сорту конюшини лучної Тайфун, при вирощуванні у чистому вигляді із збільшенням норми висіву спостерігалося вилягання травостою. Серед досліджуваних сортів конюшини лучної та люцерни посівної найвищою урожайністю у сумішках та в чистому вигляді відзначилися сорти Файна та Ярославна, тоді як сорти Тайфун та Регіна їм поступалися. У одновидових та сумісних посівах найвищим результатом виходу кормових одиниць та обмінної енергії показали варіанти із висіванням 10 млн/га схожих насінин. Вирощування люцернових і люцерново-злакових травостоїв є більш економічно ефективним ніж вирощування конюшинових та конюшиново-злакових травостоїв. При вирощуванні травосумішки сорту Ярославна із злаками за норми висіву бобового компонента у 10 млн/га, був зафіксований найвищий рівень рентабельності, який складав 65,4%.