Дослідження ефективності підготовки офіцерського складу до професійно-управлінської діяльності

Abstract

Експериментальне вивчення ефективності підготовки офіцерів ОТР до професійно-управлінської діяльності було спрямоване на пізнання їхніх індивідуально-психологічних особливостей, які безпосередньо впливають не лише на підготовку управлінського персоналу до професійно-управлінської діяльності, а й на професійну підготовку загалом. Для цього на першому етапі дослідження нами використані спеціалізовані методики, зокрема ті, які пов’язані з оцінкою управлінських та організаторських здібностей, виявленням рівня сформованості потреби у психологічній готовності до здійснення ПУД [3], діагностикою мотиваційної структури особистості (В.Е. Мільман), визначенням стилю управління (за Ю. Пачковським) [ 4 ], ціннісних орієнтацій (М. Рокич), рівня когнітивної складності (авторська методика) та характеристик реального Я (тест “20 тверджень”). Вдосконалення ПУД як особистісна потреба офіцера ОТР вивчалося за допомогою окремого тесту [ 3 ]. Для з’ясування рівня розвитку індивідуально-психологічних та організаторських здібностей досліджуваних використовувалася методика оцінки цих здібностей, запропонована лабораторією Б.О. Федоришина [ 6; 7 ]. Воднораз спрямованість особистості у системі ПУД і мотиваційні тенденції, які переважають у структурі особистості офіцерів ОТР, досліджувались методикою “Діагностика мотиваційної структури особистості” [2]. Задля виявлення рівня розвитку рефлексії й особливостей перебігу процесу цілеутворення була використана методика М. Рокича “Ціннісні орієнтації” [ 5 ]. Крім того, методика “Q-сортування” застосована для розпізнавання основних тенденцій поведінки у реальній групі [5]; анкета - для визначення рівня психологічної готовності до професійно-управлінської діяльності (розроблена у співавторстві з М.В. Савчиним), а також анкета профуспішності для офіцерів ОТР (авторський варіант). На основі цих методик проводився кількісний та якісний аналізи даних, знаходилися усереднені величини і процентні показники кожної характеристики, підраховувалися коефіцієнти кореляції Пірсона та рангової кореляції Спірмена, t-критерій Ст’юдента.