Еволюція символічної теорії пізнання у західноєвропейській філософській думці

Abstract

Люди на кожному етапі свого культурно-історичного розвитку створювали різні образи, знаки, набори символів, що становили основу світоглядної орієнтації людини у світі із врахуванням тих морально-естетичних канонів, що виробляє людство протягом тисячолітньої історії. Саме символ являє собою універсальне ядро людської культури, що виражає єдність її багатомірності і розмаїття, а тому зумовлює цілісне бачення та розуміння людиною світу і самої себе у всій неповторності та унікальності. Як зауважує М.Планк: „Без символу не було б можливе порозуміння і взагалі ніяке спілкування між людьми” [1:66]. Протягом всього розвитку історії філософської думки поняття