Удосконалення обліку торгової націнки на підприємствах роздрібної торгівлі у сфері аптечного бізнесу

Abstract

У статті розглянуто особливості та проблеми аналітичного обліку торгової націнки на підприємствах роздрібної торгівлі, які функціонують у сфері аптечного бізнесу в умовах контролю держави за рівнем цін на товари. Досліджено методи нарахування торгової націнки та доцільність їх використання з огляду на специфіку торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, особливості документального підтвердження нарахування торгової націнки на підприємствах роздрібної торгівлі. Розглянуто питання законодавчого регулювання при визначенні роздрібної ціни на лікарські засоби. Наведено законодавчу класифікацію припустимих розмірів торгової націнки на лікарські засоби та вироби медичного призначення. З урахуванням вимог законодавства щодо максимально припустимих розмірів торгової націнки на лікарські засоби, на підприємствах, які використовують Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, для контрактивного субрахунку «Торгова націнка» запропоновано введення певних аналітичних рахунків та подальший їх поділ у розрізі законодавчо зазначених гранично допустимих розмірів торгової націнки. Такі субрахунки сформовано із урахуванням ступеня свободи підприємства під час вибору розміру торгової націнки, адже державою регулюються ціни лише на певні види лікарських засобів. Для підприємств, які при веденні обліку не використовують Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, пропонується перетворення субрахунку «Торгова націнка» на два нові субрахунки, на одному з яких буде вестися облік націнки на товари, ціна на які підлягає державному контрою, а на іншому будуть обліковуватись націнки на товари з вільним ціноутворенням. Для першого субрахунку також передбачено поділ на аналітичні рахунки, відповідно до законодавчо припустимого максимального розміру торгової націнки на лікарські засоби. Розроблені пропозиції можуть бути корисними не тільки для підприємств, які функціонують у сфері аптечного бізнесу, але й для всіх тих, які здійснюють свою діяльність в умовах державного контролю за рівнем цін на продукцію.

The particular qualities and problems of trade margin analytic accounting at retail trade pharmacy enterprises working under government price control have been reviewed. The methods of trade margin charging and their implementation expedience regarding medicine trade specifics have been studied. The trade margin charging documentary evidence features at retail trade enterprises have been researched. The legal control for medicine retail price calculation has been examined. The government classification of allowed volumes of medicine trade margin has been represented. According to government requirements for maximum allowed medicine trade margin, specific analytics accounts and their further separation within legal specification for the “Trade Margin” absorption sub-account have been introduced for enterprises which are working according to the Instruction to using Chart of Accounts. The foregoing sub-accounts are developed considering the trade margin choice options of enterprises because the government controls only certain types of medicines. The enterprises which are not working according to the Instruction to using Chart of Accounts are offered to change the “Trade Margin” sub-account into two new sub-accounts. The first sub-account is designed for trade margin accounting of goods with government price regulation, and the second one is designed for trade margin accounting of goods with free price formation. The government-regulated sub-account is supposed to be divided into analytical accounts according to maximum allowed medicine trade margin. The introduced improvements can be advantageous not only for pharmacy enterprises, but also for all enterprises which work under government price regulation.