Аксіометрика вчинку: модус самотворення

Abstract

У статті представлено трактування психологічного канону вчинку з позицій синергетики і фрактальної геометрії. Показано, що синергетичне тлумачення вчинку пояснює його творчо-адаптивний характер, що з’являється у результаті диференціювання і самоорганізації таких логіко-історичних компонентів учинку, як передситуація, ситуація, мотивація, дія і післядія. Відрефлексування вчинку як психофракталу дозволяє здійснити холістичне моделювання структурних рівнів учинення на п’яти суб’єктних рівнях становлення особистості: відносному, моно-, полі-, мета- й абсолютно суб’єктному. Ефект самотворення виникає внаслідок узгодження темпорально-ціннісних зрушень з діяльнішим цілепокладанням у цілісному хронотопі буття особистості. The article presents the interpretation of psychological canon of the action from the standpoint of synergetics and fractal geometry. It is shown that synergistic interpretation of the action explains its creative and adaptive character appearing as a result of differentiation and self-organization of such logical and historical components of the action as pre-situation, situation ,action and afteraction. The presentation of the action as psychofrartal allows to make holistic modeling of structural levels of action performance at five subjective levels of personality formation: relative, mono-, poly-, meta- and totally subjective. The self-creation effect is caused by the coordination of temporally-value changes with activity-targeting in integrated chronotop of personality being.