Проблема справедливості у практиці функціонування пенсійних трансфертів

Abstract

Досліджується проблема справедливості у функціонуванні пенсійних трансфертів в Україні крізь призму концепції інклюзивного розвитку. Автор виявляє системні порушення принципу справедливості на всіх етапах пенсійних відносин: при формуванні ресурсів — через регресивний характер єдиного соціального внеску та повне перекладання відповідальності за сплату внесків на роботодавців; при розподілі — через збереження спеціальних пенсійних програм, що поглинають 16–20% бюджету Пенсійного фонду на користь вузького кола отримувачів; при призначенні виплат — через горизонтальну нерівність між особами з однаковим страховим стажем, спричинену тінізацією ринку праці. Окремо наголошується, що залежність пенсійної системи від бюджетних трансфертів (близько третини ресурсів у 2024–2025 роках) руйнує страхову природу пенсійних відносин і посилює міжпоколінну несправедливість. Подолання цих проблем, на думку автора, можливе лише через відновлення чіткого зв'язку між внесками і пенсійними правами, ліквідацію спеціальних пенсійних режимів та перехід до стратегічної пенсійної політики з урахуванням довгострокових фіскальних наслідків.