Історико-освітній аналіз становлення шкільництва та педагогічної думки у Тернополі (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)

Abstract

У статті здійснено історико-освітній аналіз становлення шкільництва та розвитку педагогічної думки у Тернополі у другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття. Узагальнено основні тенденції розвитку освітнього середовища міста в контексті суспільно-політичних, культурних і національно-освітніх процесів зазначеного періоду. З’ясовано, що Тернопіль поступово сформувався як один із провідних освітніх, культурних та громадсько-педагогічних центрів Західної України, у якому концентрувалися педагогічна еліта, українська інтелігенція, культурнопросвітницькі товариства та освітні ініціативи, що впливали на розвиток шкільництва всього регіону. Охарактеризовано особливості функціонування народних, гімназійних, реальних, професійних і приватних навчальних закладів Тернополя, а також визначено їх роль у формуванні українського освітнього простору міста. Встановлено, що розвиток шкільництва Тернополя відбувався під впливом освітньої політики АвстроУгорщини та Польщі, а також супроводжувався боротьбою за право навчання українською мовою та збереження національного характеру освіти. Охарактеризовано діяльність українських культурно-просвітницьких організацій «Просвіта», «Рідна школа», «Учительська громада», «Руська бесіда», «Тернопільський Боян», «Руська бурса» та інших товариств, які відігравали важливу роль у підтримці українського шкільництва, розвитку самоосвіти населення, формуванні національної свідомості молоді та поширенні педагогічних ідей. Виокремлено основні напрями їх діяльності: організація читалень і бібліотек, освітніх курсів, театральних вистав, літературних вечорів, позашкільної роботи, підтримка учительства та українських навчальних закладів. Доведено, що культурнопросвітницький рух у Тернополі був важливим чинником формування національно орієнтованого освітнього середовища та розвитку української педагогічної думки. Узагальнено роль учительства, педагогічних і громадських діячів у формуванні освітнього простору Тернополя. Встановлено, що педагогічна діяльність у місті органічно поєднувалася з культурно-просвітницькою, громадською та виховною роботою, що сприяло розвитку української національної школи та формуванню свідомої української молоді. З’ясовано, що важливий вплив на розвиток освітнього середовища Тернополя мали суспільно-політичні трансформації міжвоєнного періоду та процеси радянізації 1939–1941 рр., які супроводжувалися реформуванням шкільної мережі, зміною змісту освіти та посиленням ідеологічного контролю над навчально-виховним процесом. Доведено, що Тернопіль відігравав важливу роль у розвитку шкільництва, педагогічної думки та культурно-освітнього життя Західної України, а історико-освітній досвід міста зберігає актуальність у сучасних умовах реформування освіти.