Цифровізація фіскального та митного простору для прозорого залучення прямих іноземних інвестицій

Abstract

Вступ. У статті розглядається сучасна стратегія цифрової трансформації фіскально-митного простору України, яка об’єднує податково‑бюджетні та митні процедури в єдину інформаційну екосистему. Протягом останнього десятиліття запровадження хмарних платформ, аналітичних рішень, електронних реєстрів та клієнтоорієнтованих сервісів значно вплинуло на прозорість і передбачуваність адміністрування. Мета. Систематизувати ключові технологічні та організаційні компоненти цифровізації фіскально-митного простору, обґрунтувати описову концептуальну модель їх взаємодії та продемонструвати ланцюговий механізм перетворення цифрових ініціатив на обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Метод (методологія). Використано описовий онтологічний підхід із виділенням екзогенних контурів (інфраструктурного, сервісного, аналітично-контрольного та регуляторно‑стратегічного), проміжних механізмів (прозорість, зниження корупції, операційна ефективність) та ендогенного результату (обсяги ПІІ). Модель формалізована у вигляді структуральних рівнянь X→M→Y та проілюстрована схемою впливів. Результати. Розроблено чотириконтурну концептуальну модель цифровізації фіскально-митного простору, яка демонструє, як технологічні ініціативи створюють передумови для прозорості й ефективності, що в кінцевому підсумку сприяє зростанню інвестиційної привабливості. Показано, що інтеграція електронних сервісів, аналітики на базі Big Data/AI та уніфікованих регуляторних ініціатив є ключовим каталізатором збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій.

Introduction. This paper examines the contemporary strategy of digital transformation of Ukraine’s fiscal and customs space, which integrates tax-budgetary and customs procedures into a unified information ecosystem. Over the past decade, the implementation of cloud platforms, analytical solutions, electronic registers, and client-oriented services has significantly enhanced the transparency and predictability of administration. Purpose. To systematize the key technological and organizational components of digitalizing the fiscal and customs space, to substantiate a descriptive conceptual model of their interaction, and to demonstrate the causal mechanism by which digital initiatives translate into volumes of foreign direct investment (FDI). Method (methodology). A descriptive ontological approach is applied, distinguishing four exogenous contours (infrastructural, service, analytical-control, and regulatory‑strategic), three intermediate mechanisms (transparency, corruption reduction, operational efficiency), and one endogenous outcome (FDI volumes). The model is formalized using structural equations X→M→Y and illustrated by an influence diagram. Results. A four-contour conceptual model of fiscal and customs digitalization is developed, showing how technological initiatives create the conditions for transparency and efficiency, which in turn foster increased investment attractiveness. It is demonstrated that the integration of e‑services, Big Data/AI analytics, and unified regulatory initiatives serves as a key catalyst for growing FDI inflows.