Бухгалтерський облік як мова: семантика, синтаксис і прагматика

Abstract

Із застосуванням мультидисциплінарного підходу (бухгалтерський облік, лінгвістика, прагмалінгвістика, логіка, філософія) розглянуто семантику, синтаксис і прагматику бухгалтерського обліку. Окреслено проблему ігнорування вітчизняними науковцями необхідності теоретичного обґрунтування правочинності та прогнозних наслідків визнання обліку мовою. Теоретичні питання семіотики (а саме семантики, синтаксису та прагматики) обліку як мови залишаються недостатньо розглянутими саме вченими-бухгалтерами як такі, що прямо не стосуються практики облікового відображення фактів господарського життя, натомість лінгвісти досліджують винятково практичні мовні питання, пов’язані із висловлюваннями бухгалтерів у практичній діяльності, або проводять аналіз письмових текстів (переважно наукових). Отримані висновки свідчать про важливість визнання обліку специфічною формальною штучною нормативною мовою, оскільки він відповідає всім умовам визнання. Бухгалтерський облік як мова – це система знаків, що мають певне значення й використовуються для акумулювання, трансформації та передачі облікової інформації користувачам.

Релевантність облікової інформації позиціюється як семантична характеристика обліку як мови, а тому обґрунтовано необхідність використання поняття пертинентності облікової інформації, яке стосується прагматики. Корисність облікової інформації розглядається як комплексна складова прагматики обліку. Розгляд пріоритетності певного лінгвістичного зрізу обліку як мови в ретроспективі у різних економічних умовах дозволив сформувати висновок про необґрунтоване перебільшення значення синтаксичної компоненти та нехтування семантичною та прагматичною складовими. За сучасних умов приорітетною видається прагматична компонента, наступними за значущістю визнано семантичну та синтаксичну складову.

With the application of multi-disciplinary approach (accounting, linguistics, pragmalinguistics, logics, philosophy) the accounting semantics, accounting syntax and accounting pragmatics have been considered. The problem of ignoring by domestic scientists the necessity of the theoretical grounding of validity and predictive consequences of accounting recognition as a language has been brougnt up. Theoretical issues of accounting semiotics (i.e. semantics, syntax and pragmatics) as a language remain not discussed by accounting scientists as the ones being just indirectly related to the practice of accounting reflection of the business facts, at the same time the linguists are exploring only “external” language issues related to accountants’ statements in practice, or by carrying oyr the analysis of written texts (mostly scientific ones). The conclusions prove the validity of the accounting recognition as the formal artificial normative language, since it meets all the recognition criteria. Accounting as a language is a system of signs possessing certain meaning and being used for storage, transformation and transmission of accounting information to the users. Relevance of accounting information is positioned as a semantic description of accounting as a language, the necessity of using the concept of pertinence of accounting information as the issue of pragmatics has been grounded. The usefulness of accounting information is considered as an integral component of the pragmatic slice of accounting. Retrospective consideration of the priority of certain linguistic aspects of accounting as the language under different economic conditions has allowed making the conclusion on groundless exaggeration of the syntactic component and ignoring the semantic and pragmatic ones. Under modern conditions the priority should be given to the pragmatic component, followed by semantic and syntactic ones.

С применением мультидисциплинарного подхода (бухгалтерский учет, лингвистика, прагмалингвистика, логика, философия) рассмотрены семантика, синтаксис и прагматика бухгалтерского учета. Подчеркивается проблема игнорирования отечественными учеными необходимости теоретического обоснования правомерности и прогнозных последствий признания учета языком. Теоретические вопросы семиотики (а именно, семантики, синтаксиса и прагматики) учета как языка остаются недостаточно рассмотренными именно учеными-бухгалтерами как прямо не касающиеся практики учетного отражения фактов хозяйственной жизни, зато лингвисты исследуют исключительно прикладные языковые вопросы, связанные с высказываниями бухгалтеров в практической деятельности, либо проводят анализ письменных текстов (преимущественно научных). Полученные выводы свидетельствуют о правомерности признания учета специфическим формальным искусственным нормативным языком, поскольку он отвечает всем условиям признания. Бухгалтерский учет как язык – это система знаков, имеющих определенное значение и использующихся для аккумулирования, трансформации и передачи учетной информации пользователям. Релевантность учетной информации позиционируется как семантическая характеристика учета как языка,а потому обосновывается необходимость использования понятия пертинентности учетной информации, касающейся прагматики. Полезность учетной информации рассматривается как комплексная составляющая прагматики учета. Рассмотрение приоритетности определенного лингвистического среза учета как языка в ретроспективе в различных экономических условиях позволило сформировать вывод о необоснованном преувеличении значения синтаксической компоненты и пренебрежении семантической и прагматической составляющими. В современных условиях приоритетной представляется прагматическая компонента, следующими по значимости признаны семантическая и синтаксическая составляющие.