Методологічне обґрунтування концепції мотиваційних психоформ

Abstract

У статті вперше подане методологічне обґрунтування авторської концепції розвиткового функціонування мотиваційних психоформ у сфері модульно-розвивальної інноваційної освіти. Проаналізоване науково-історичне становлення низки засадничих теоретичних конструктів, а саме “мотив діяльності”, “мотиваційна активність”, “мотиваційний стан”, “внутрішня мотивація”, “поліпотреба”, “полімотивація”, “мотиваційно-інтенційна психоформа”, “мотиваційне ставлення-відношення”, “мотив-стимул”, “смислоутворювальний мотив”, “намір”, “спонукання”, “бажання-прагнення”, “мотиваційне поле” та ін. Запропоновано низку моделей і мислесхем, що чітко класифікують головні мотиваційні стани людини, аргументують четвертинну природу зовнішнього стимуляційного впливу на неї, типологізують мотиваційні психоформи, висвітлюють психогенез полімотивації та виявляють закономірності її циклічного розвитку в контексті інноваційно-психологічного клімату школи чи ВНЗ як науково-освітньої організації. Крім того, уперше запропоновані концепти “вектор мотиваційного поля” і “вектор полімотиваційного поля”, що є винятково евристичними для подальшого розвитку психологічної теорії полімотивації людської життєдіяльності.