Формування динамічної моделі управління навчанням робітничого персоналу

Abstract

У роботі показана загальна ефективність внутрішньофірмового навчання, яка визначається з точки зору економічного ефекту у вигляді повернення від інвестицій в навчання, що ставить перед керівництвом підприємств підвищені вимоги щодо навчання, вибору навчальної, розвиваючої технології. Аналіз показав, що визнання професійних досягнень працівників у межах підприємств повинно бути співрозмірним із публічним визнанням працівників за його межами. Результати дослідження демонструють, що витрати на соціальне забезпечення працівників не призводять до підвищення конкурентоспроможності персоналу, що може пояснюватись невідповідністю підприємства сучасному технологічному рівню. На основі результатів моделювання у роботі визначено, що при відсутності заборгованості з виплати заробітної плати працівникам деяких підприємств позитивну динаміку ефективності роботи персоналу можна забезпечити при витратах на оплату праці в сукупних ресурсах підприємства в межах 10 % та сукупних виплат (преміальних, заохочувальних та компенсаційних) у структурі витрат на оплату праці персоналу підприємства в межах 15 %. У роботі зазначено, що аналіз впливу мотиваційних інструментів управління нематеріальними стимулами на конкурентоспроможність персоналу деяких підприємств показує, що професійні досягнення працівників у межах підприємств або відсутні, або не спостерігаються. Також управлінські рішення повинні бути спрямованими на забезпечення задоволеності працівниками умовами праці на робочому місці та покращення психологічного клімату в колективі.