Моделі смислоутворення в соціальних системах: психофрактальний аспект

Abstract

У статті різнобічному теоретико-методологічному обґрунтуванню та моделювально-типологічному опрацюванню піддана авторська аналітична модель соціологічної рефлексії процесів смислоутворення у соціальних системах. Вона пояснює співвідношення образо- та фактуально-репрезентованих складових цих процесів у підсистемах із соціальною метапрограмою, що поєднує актуалізовані інституційно-регулятивні та латентно-потенційні формоутворення. Доведено, що фрактал є матрицею поступової прихованої інфляції-трансценденції смислу в інституційному вимірі, який у соціально-історичному часі потребує регенераційної трансгресії шляхом звернення суспільства до фонду першообразів. In the article the author’s analytical model of sociological reflex of the processes of sense creation in social systems has been theoretically-methodologically affirmed and model-typologically substantiated on multiple levels. It explains correlation of image- and factually represented components of these processes in the subsystems with social metaprogram, which combines actualized institutional- regulative and latent-potential form-creation. It has been proved that a fractal is a matrix of gradually hidden inflation-transdantion of a meaning in institutional dimension, which in socio-historical period demands regenerational transgression by the way of turning the society to the fund of original images.