ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК ЛІНГВОМЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА ПОЄДНАННЯ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИХ, СОЦІОКУЛЬТУРНИХ, СТРАТЕГІЧНИХ ТА ДИСКУРСИВНИХ ЗНАНЬ

Abstract

У статті розглянуто різновекторні наукові теорії трактування поняття комунікативної компетентності (єдність мовних професійно-комунікативної й інформаційно-когнітивної компетенцій); основні внутрішні та зовнішні фактори впливу на формування комунікативної компетенції, необхідні умови для комунікативної організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Визначено критерії становлення мовної компетенції (володіння лінгвістичними знаннями, сформованість мовленнєвих навичок; сформованість дискурсивних умінь; адекватне декодування і реалізація комунікативної інтенції. In the article it is researched the multi-vector scientific theory of interpretation of the concept of communicative competence (unity of linguistic vocational communicative and information-cognitive skills); basic internal and external factors of the influence on formation of communicative competence, necessary conditions for communicative organization of the educational process in higher education institution. The authors determinate the criteria of development of linguistic competence (possession of linguistic knowledge, formation of speech skills, formation of discursive skills, adequate decoding and implementation of communicative intention.