Теоретико-правовий феномен прокурора як суб'єкта інформаційного права

Abstract

Удосконалено підхід щодо встановлення сутності суб’єкта інформаційного права та доведено, що він виступає юридизованим втіленням особи з наділеними інформаційними правами, обов’язками та інформаційною культурою. Обґрунтовано, що прокурор як суб’єкт інформаційного права не існує для інформаційного права та роботи з інформацією, а інформація та інформаційна діяльність реалізуються прокурором для досягнення ним цілей та функцій прокуратури в правовій державі та громадському суспільстві. Використано підхід «суб’єктивізації», який полягає у застосуванні методів правової феноменології та базується на відході від класичних змістовних ознак поняття, які пов’язані з його формальним трактуванням у нормативних актах, а особливо у внутрівідомчих. У якості джерел категорії «прокурор – суб’єкт інформаційного права» беруться до уваги правові норми-мети та норми-принципи, які абстрагуються від конкретного виду відносин і дають змогу з’ясувати більш загальне місце феномену в правовій системі загалом. In the article, the author improved the approach to the essence of the subject of information law as a legal embodiment of a person with information rights, duties and information culture. The author substantiated, that the prosecutor, as a subject of information law, doesn’t exist for working with information, and but information activities, which is implemented by the prosecutor to law-governed state goals achieve the goals and functions of the prosecutor’s office in a law-governed state and society goal. The author used the approach of «subjectivization», which mean, that the application of legal phenomenology methods is based on the departure of the classical sense of concepts, that are associated with its formal interpretation in the normative acts, and, especially, in the internal sense. As sources of the category «prosecutor - the subject of information law», in article is taken into account legal norms-goals and norms- principles, which are abstracted from a particular type of relationship and make it possible to find out a more general place of the phenomenon in the legal system as a whole.