Моделювання динаміки державного боргу та факторів впливу на неї

Abstract

Наведено історичну ретроспективу формування та динаміки державного боргу України, проаналізовано сучасну динаміку державного боргу за останніх 7 років, зокрема абсолютних та відносних показників. Здійснено трендовий прогноз загальної суми державного та гарантованого боргу, внутрішнього та зовнішнього державного боргу на наступних 5 років, що підтвердив зростаючу динаміку боргу держави. Змодельовано шляхом багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу залежність загального обсягу державного боргу від доходів та видатків державного бюджету, платіжного балансу та ВВП України. Встановлено, найбільшу істотність впливу ВВП на розмір боргу, хоча значний вплив на обсяг державного боргу здійснюють усі обрані показники. Досліджено вплив окремих соціально-економічних чинників на збільшення (зменшення) обсягів державного боргу шляхом прямого кореляційного моделювання, а саме: видатків на економічну діяльність, видатків на соціальне забезпечення, капіталізації за рахунок державного боргу, індексу промислової продукції, капітальних інвестицій, обороту оптової торгівлі, індексу споживчих цін, темпів зростання реальної заробітної плати. За результатами аналізу встановлено, наявність значимого кореляційного впливу на державний борг України – державних видатків на соціальне забезпечення, капіталізації за рахунок державного боргу, капітальних інвестицій, обороту оптової торгівлі, рівня інфляції. Виокремлено стратегічні завдання та принципи боргової політики держави у сучасних умовах розвитку. Основними напрямами удосконалення впливу на динаміку державного боргу України виокремлено наступні: зменшення видатків держави за рахунок скорочення витрат на утримання системи державного управління; формування таких умов боргової політики, за яких розмір обслуговування державного боргу був би мінімальним; зменшення рівня гарантованого державою боргу; утримання розміру боргу на рівні, що не загрожуватиме платоспроможності держави; стимулювання розвитку інвестиційних вкладень в економіку; забезпечення стабільності національної валюти; формування оптимального співвідношення між розміром внутрішньої та зовнішньої заборгованості.