ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО ВИМІРУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У 40 – 80-Х РОКАХ ХХ СТ.

Abstract

Статтю присвячено дослідженню історії формування механізмів зовнішньої політики Європейських Співтовариств у період до створення Європейського Союзу (40–80-х рр. ХХ ст.). Прослідковано динаміку формування зовнішньополітичної і безпекової складової європейської інтеграції від перших повоєнних проектів політичного об’єднання провідних держав Західної Європи (Франції і Великої Британії) до створення на початку 1970-х років механізму Європейського політичного співробітництва (ЄПС) і його подальшої практичної діяльності. У статті окремо проаналізовано політико-правовий статус, еволюцію організаційної структури, основні напрями діяльності, міжнародні досягнення і прорахунки в роботі ЄПС. Враховано позиції держав Європейських Співтовариств щодо розвитку їх зовнішньополітичної і безпекової компоненти. У висновках зазначено, що політичне співробітництво стало звичайним явищем в роботі інституцій Європейських Співтовариств і взаємодії держав-членів. Однак загалом ЄПС залишався слабкою і декларативною практикою регулярних міждержавних зустрічей на різних рівнях, адже перебував за межами системи інституцій та нормативної бази об’єднання. Досягнутий рівень політичної уніфікації позицій і дій держав-членів ЄЕС не спричинив істотного посилення впливу об’єднання у міжнародних відносинах аж до формування Європейського Союзу.