Товариство «Сільський Господар» у таборі полонених українців Вецляр (Німеччина), 1916-1917 рр.: до історії створення та діяльності

Abstract

анотація. У статті подано історію створення та діяльності товариства «Сільський Господар», яке діяло у таборі полонених українців Вецляр (Німеччина) у 1916-1917 рр., та визначено внесок його членів у культурно- освітнє життя української організації згадуваного табору. Заходами Союзу визволення України восени 1915 р. була проведена українізація табору Вецляр, після чого у ньому стало можливим створити українську таборову організацію. Основним змістом її роботи стало налагодження культурно-освітнього життя у середовищі полонених українців, яке мало виразно національні риси. Аби привернути до українства ту частину українців, яка дотримувалась аполітичної позиції, провід таборової громади вважав за доцільне заснувати товариство «Сільський Господар», в якому всі охочі мали можливість отримати початкові знання в галузі агрономічних наук поза всякою «політикою». Значної мірою успіх роботи товариства був забезпечений, з одного боку, тією увагою, яку приділяли цьому члени Просвітнього відділу СВУ та таборовий актив, а з іншого – вагомою допомогою, яку надавало «Сільському Господарю» німецька комендатура табору, передавши для нього окремий барак для занять та ділянку землі. Крім того, розвиткові товариства сприяла й Вецлярська сільськогосподарська школа (шляхом випозичення наочності та зразків добрив). Завдяки цьому заняття, які проводились заходами товариства, мали практичний нахил та стосувалися різних галузей сільськогосподарських знань (садівництво, огородництво, скотарство, бджільництво, господарська хімія, кооперація тощо). До проведення занять («семінарів») залучалися не лише фахові спеціалісти, але й слухачі з різних регіонів України, які готували власні реферати та знайомили своїх колег з передовими методами господарювання. Важливим було й те, що всі виклади проводилися українською мовою, слугуючи й справі українізації декого із русифікованих полонених. Здобуваючи знання та отримуючи практичний вишкіл, члени товариства разом з тим урізноманітнювали харчування решти таборян, відтак діяльність «Сільського Господаря» весь час зустрічала загальну підтримку усього таборового загалу. Annotation. The article recreates the history of creation and activity of the society «Farmer», which operated in the camp of Ukrainian prisoners of war in Wetzlar (Germany) from 1916 to 1917, and identifies the contribution of its members to the cultural and educational life of the Ukrainian organization of the camp. Measures of the Union for the Liberation of Ukraine in the autumn of 1915 carried out the Ukrainization of the Wetzlar camp, after which it became possible to create a Ukrainian camp organization. The main content of her work was the establishment of cultural and educational life among the captive Ukrainians, which had a distinct national feature. In order to attract the apolitical part of Ukrainians to Ukrainians, the leadership of the camp community considered it expedient to establish the Farmer’s Society, in which everyone had the opportunity to gain basic knowledge in the field of agronomic sciences beyond any «politics». Largely, the success of the society was ensured on the one hand by the attention paid to it by the members of the IED Education Department and the camp staff, and on the other hand, the German commandant’s office provided significant assistance to the Farmer, handing over a separate barracks and a plot of land. In addition, the Wetzlar Agricultural School facilitated the development of the society (by borrowing visual aids and fertilizer samples). Due to this, the activities conducted by the society were practical and related to various fields of agricultural knowledge (horticulture, horticulture, animal husbandry, beekeeping, household chemicals, cooperation, etc.). The classes («seminars») involved not only professionals but also students from different regions of Ukraine, who prepared their own essays and introduced their colleagues to advanced management methods. It was also important that all lectures were given in Ukrainian, serving the cause of the Ukrainization of some of the Russification prisoners. Gaining knowledge and receiving practical training, the members of the society at the same time diversified the diet of the rest of the camp, so the activities of the «Farmer» always met with the general support of the entire camp community.