Integrative characteristics of the valuation of enterprise’s non-current assets

Abstract

Introduction. Valuation is a fundamental concept in accounting, tasked with providing monetary interpretation of accounting elements and business transactions involving them. A specific accounting element subject to the most comprehensive set of valuation methodologies is non-current assets. In the context of military conflict and post-war economic recovery, accounting valuation plays a key role in assessing the losses incurred by enterprises due to the damage or destruction of non-current assets.

The aim of the article is to summarize the various valuation methods for non-current assets and to explore the specifics of integrated valuation approaches used to assess the cost of damaged or destroyed non-current assets.

Results. The integrative characteristics of accounting valuation for non-current assets have been identified and substantiated as an informational component of enterprise performance management. The study examines the application of various valuation methods, including historical cost, initial cost, fair value, revalued amount, residual value, depreciation value, salvage value, net realizable value, and replacement cost. The expediency of excluding salvage value from the valuation of non-current assets is demonstrated due to its optional and unreliable nature. The article proposes a dual use of fair (market) value and replacement cost for the integrated valuation of different types of non-current assets, taking into account various threats during wartime and post-war periods. The integrative function of accounting valuation based on fair (market) value and replacement cost provides the most accurate basis for determining the compensation amount for fully or partially destroyed non-current assets.

Prospects. Further research is needed into the digitalization of valuation processes in the context of developing integrated informational environments for the optimization of non- current asset management. Вступ. Оцінка є фундаментальною концепцією бухгалтерського обліку, на яку покладається завдання щодо грошової інтерпретації облікових об’єктів та господарських операцій з їх участю. Специфічним обліковим об’єктом, до якого застосовується найбільш повний перелік оцінювальних методик, є необоротні активи. В умовах воєнних дій та післявоєнного відновлення економіки облікова оцінка бере участь у визначенні завданих підприємству збитків унаслідок пошкодження чи знищення необоротних активів.

Мета статті полягає в узагальненні варіативних методів оцінювання необоротних активів з дослідженням специфіки інтегрованого обчислення їхньої вартості для оцінювання пошкодження чи знищення таких об’єктів.

Результати. Виявлено та обґрунтовано інтеграційні властивості облікової оцінки необоротних активів як інформаційної компоненти управління функціонуванням підприємства. Досліджено специфіку використання варіативних оцінювальних методів з визначенням первісної, історичної, справедливої, переоціненої, залишкової, амортизаційної, ліквідаційної, чистої реалізаційної та відновлювальної вартості. Доведено доцільність відмови від використання ліквідаційної вартості в оцінці необоротних активів унаслідок необов’язковості та недостовірності її обчислення. Запропоновано дуальне використання справедливої (ринкової) та відновлювальної вартості для інтегрованої оцінки варіативних видів необоротних активів з врахуванням різних загроз у воєнний та післявоєнний періоди. Інтегрована властивість облікової оцінки з обчисленням справедливої (ринкової) та відновлювальної вартості забезпечує найкращий результат для визначення розміру відшкодування підприємству повної вартості пошкоджених чи знищених необоротних активів.

Перспективи. Подальших досліджень потребують перспективи цифровізації оцінки у контексті формування інтеграційних інформаційних середовищ для оптимізації управління необоротними активами.