Психологічні механізми саморозвитку особистісних ресурсів в умовах соціальної невизначеності

Abstract

У роботі теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено механізми саморозвитку працюючої молоді віком 20–25 років у кризових умовах. Визначено роль внутрішньої свободи та адаптивної інтернальності як базових опор особистості, наявність яких зафіксовано у 75% респондентів. Доведено існування диспропорції між високою мотивацією до досягнень, що характерна для 77,5% опитаних, та недостатнім рівнем емоційної саморегуляції, який виявлено лише у 47,5% осіб. Охарактеризовано стратегії самокоучінгу та формування метанавичок для успішної професійної ініціації в умовах воєнного стану.

The work theoretically substantiates and empirically investigates the mechanisms of self-development among working youth aged 20–25 in crisis conditions. The study defines the role of inner freedom and adaptive internality as fundamental pillars of personality, the presence of which was recorded in 75% of respondents. The research proves the existence of a disproportion between high achievement motivation, characteristic of 77,5% of those surveyed, and an insufficient level of emotional self-regulation, found in only 47,5% of individuals. The strategies of self-coaching and the formation of meta-skills for successful professional initiation under martial law are characterized.