Вплив інституційних факторів на інвестиційну привабливість підприємства в умовах ринкової нестабільності

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена потребою формування ефективних механізмів підвищення інвестиційної привабливості підприємств в умовах ринкової нестабільності та глобальної економічної турбулентності. Інституційні фактори, зокрема стабільність правового поля, якість регуляторних процедур, захист прав власності, рівень корупційних ризиків та ефективність державного управління, відіграють визначальну роль у формуванні довіри інвесторів та зменшенні невизначеності бізнес-середовища. Для країн із нестабільною економікою, таких як Україна, вплив цих факторів посилюється через необхідність одночасного проведення структурних реформ, адаптації до міжнародних стандартів та реагування на внутрішні й зовнішні економічні виклики. Метою дослідження є розробка та апробація інтегральної методики оцінювання впливу інституційних факторів на інвестиційну привабливість підприємств, яка дозволяє врахувати галузеву специфіку, рівень ризику та динаміку змін у зовнішньому середовищі. У роботі поставлено такі завдання: ідентифікувати ключові інституційні показники, релевантні для оцінювання інвестиційної привабливості, розробити систему вагових коефіцієнтів для кількісного вимірювання впливу кожного фактора та інтегрувати отримані результати в комплексний індекс, що може бути використаний для міжгалузевих та міжрегіональних порівнянь. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні якісних та кількісних методів. Використано метод аналізу ієрархій (AHP) для визначення ваг інституційних факторів, а також індексний підхід для формування інтегральної оцінки. Основні результати дослідження показали, що підприємства з вищими показниками якості корпоративного управління, більшою прозорістю фінансової звітності та активною взаємодією з інституційним середовищем мають суттєво кращі позиції в інтегральному індексі інвестиційної привабливості. Серед інституційних факторів найбільший вплив мають передбачуваність регуляторної політики, якість судової системи та рівень захисту прав інвесторів. Водночас виявлено, що навіть за однакового рівня галузевих ризиків, підприємства з більш розвиненими механізмами внутрішнього комплаєнсу та стратегічного ризик-менеджменту здатні утримувати вищий рівень привабливості для інвесторів. Наукова новизна полягає у створенні адаптивної моделі оцінювання, що враховує як макроінституційні чинники, так і мікрорівневі особливості управління підприємствами, а також у застосуванні комбінованого підходу, який дозволяє інтегрувати кількісні оцінки з якісними характеристиками. Запропонована методика відрізняється від наявних тим, що включає аналіз кумулятивного впливу інституційних факторів через призму ризик-орієнтованого підходу та можливість сценарного прогнозування на основі змін у регуляторному та економічному середовищі. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання розробленої методики державними органами для оцінки інвестиційного клімату галузей, інвесторами – для обґрунтування рішень щодо капіталовкладень, а також підприємствами – для внутрішньої діагностики слабких місць інституційної взаємодії та розробки стратегій підвищення привабливості. Крім того, результати можуть стати основою для розробки індикативних карт галузевої інвестиційної привабливості та формування дорожніх карт реформування інституційного середовища. Висновки дослідження підтверджують, що покращення інституційної якості на макро- та мезорівні здатне компенсувати частину ризиків ринкової нестабільності, а системне врахування цих факторів у стратегіях підприємств сприяє зміцненню їх конкурентоспроможності та довгостроковій стійкості. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення часових горизонтів аналізу, залучення порівняльних міжнародних даних для більш комплексної оцінки інвестиційної привабливості.Relevance. The research is driven by the need to develop effective mechanisms to enhance the investment attractiveness of enterprises under conditions of market instability and global economic turbulence. Institutional factors, such as the stability of the legal framework, the quality of regulatory procedures, protection of property rights, corruption risks, and the effectiveness of public administration, play a decisive role in shaping investor confidence and reducing business environment uncertainty. For economies in transition, such as Ukraine, the impact of these factors is amplified by the simultaneous need to implement structural reforms, adapt to international standards, and respond to both internal and external challenges. Purpose. The aim of the study is to develop and test an integral methodology for assessing the impact of institutional factors on enterprise investment attractiveness, taking into account sectoral specifics, risk levels, and the dynamics of changes in the external environment. Methodology. The study employs a combination of qualitative and quantitative methods. The Analytic Hierarchy Process (AHP) is applied to determine the weights of institutional factors, while an index-based approach is used to construct an integrated evaluation. Results. The findings demonstrate that enterprises with higher standards of corporate governance, greater transparency in financial reporting, and active engagement with the institutional environment achieve significantly stronger positions in the integrated investment attractiveness index. Among institutional factors, the greatest impact is exerted by regulatory policy predictability, judicial system quality, and the level of investor protection. It was further identified that even under comparable sectoral risks, enterprises with more advanced internal compliance and strategic risk management mechanisms maintain higher levels of attractiveness for investors. Scientific novelty. The study introduces an adaptive evaluation model that incorporates both macro-institutional factors and micro-level enterprise management features. The combined approach integrates quantitative assessments with qualitative characteristics. Unlike existing methodologies, the proposed framework captures the cumulative impact of institutional factors through a risk-oriented perspective and enables scenario forecasting based on regulatory and economic shifts. Practical significance. The developed methodology can be applied by government authorities for assessing sectoral investment climates, by investors to substantiate capital allocation decisions, and by enterprises for diagnosing institutional interaction weaknesses and formulating strategies to enhance attractiveness. The results may also underpin the creation of indicative sectoral investment maps and roadmaps for institutional reforms. Conclusions. The study confirms that improvements in institutional quality at the macro- and meso-levels can partially offset the risks of market instability, while systematically integrating these factors into enterprise strategies strengthens competitiveness and long-term resilience. Future research perspectives include extending the time horizons of analysis and incorporating comparative international data for a more comprehensive assessment of investment attractiveness