Вартість активів підприємств як базова компонента економічних відносин

Abstract

Вступ. Масштаби поточної фінансової кризи є наочним свідченням неефективності переважної більшості реалізованих економічних рішень, заснованих на традиційних принципах і парадигмах. Базовою компонентою економічних відносин є вартість активів. Вимогою Міжнародних стандартів фінансової звітності є відображення активів за їх справедливою вартістю, яка є вартістю в обміні. Згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності існує чотирирівнева ієрархія визначення справедливої вартості, яка віддає вищі пріоритети ринковим внескам у визначення вартості, а мінімальний пріоритет віддається даним, визначеним самим підприємством на підставі його припущень і міркувань. Проте, що переважна більшість об’єктів нерухомості промислових підприємств належить цим підприємствам на праві приватної власності і використовується у виробничому процесі. Тому для механізму ціноутворення життєво важливе розуміння того, як об’єкти нерухомості підприємств оцінюються власниками цих об’єктів. Мета. Метою статті є дослідження теоретико-методологічних положень та розробка практичних рекомендацій щодо визначення вартості активів підприємств з метою прийняття менеджерських рішень. Результати. Визначено відмінності між справедливою і споживчою вартістю. Доведено що для механізму ціноутворення життєво важливе розуміння того, як об’єкти нерухомості підприємств оцінюються власниками цих об’єктів. Запропоновано при визначенні використовувати ставку доходності, запропоновану замовником, а не визначену на ринковій основі.Introduction. The scale of the current financial crisis is a clear indication of the inefficiency of the vast majority of implemented economic decisions based on traditional principles and paradigms. The basic component of economic relations is the value of assets. International Financial Reporting Standards require that assets be measured at fair value, which is the carrying amount. According to International Financial Reporting Standards, there is a four-level fair value hierarchy that gives higher priority to market contributions to value measurement, and the minimum priority is given to data determined by the enterprise itself based on its assumptions and considerations. However, the vast majority of real estate owned by industrial enterprises is privately owned and used in the production process. Therefore, it is vital for the pricing mechanism to understand how real estate is valued by the owners of these properties. Goal. The purpose of the article is to study the theoretical and methodological provisions and develop practical recommendations for determining the value of assets of enterprises in order to make managerial decisions. Results. The differences between fair and consumer value are determined. It is proven that for the pricing mechanism it is vital to understand how real estate of enterprises is valued by the owners of these objects. It is proposed to use the rate of return offered by the customer, and not determined on a market basis.