Роль соціалізації розвитку людського капіталу в умовах глобальної конкуренції

Abstract

У статті розглянуто питання соціалізації розвитку людського капіталу. Акцентовано увагу на тому, що сучасна глобалізація висуває нові вимоги до людини з точки зору її освітнього рівня, набутих компетенцій, мобільності, оскільки «людський фактор» є ключовим елементом нової моделі постіндустріального розвитку. Акценти зміщуються з «людини економічної» до «людини соціальної». В умовах глобалізації національних економік ключовим фактором економічного зростання будь-якої країни є формування високорозвиненого та конкурентоспроможного людського капіталу. Творчі здібності людини на відміну від інших видів ресурсів виступають ядром інноваційного потенціалу особистості й мають невичерпний характер. Досліджувана проблема є особливо популярною для України з огляду на поточну геополітичну та соціально-економічну трансформацію. У статті розглянуто сучасну специфіку розвитку людського капіталу в умовах соціалізації економіки та під впливом глобальних тенденцій. Проаналізовано основні кількісні показники розвитку людського капіталу, зміни в структурі зайнятості населення, рівень підтримки державою освітньої сфери та наукових досліджень та побудовано їх трендові моделі. Визначено місце України за показником індексу людського розвитку серед інших країн світу. Представлено SWOT -аналіз освітньої системи України, який надає можливість оцінити існуючу ситуацію та перспективи її поліпшення. Сформовано та відображено графічно механізм впливу соціалізації на формування якісного людського капіталу. Визначено основні проблеми відтворення людського капіталу та запропоновано комплекс заходів щодо підвищення ефективності його використання та розвитку, серед яких: розробка інноваційної моделі державної політики розвитку людського капіталу; залучення приватного сектору до процесу інвестування у розвиток людини; оптимізація механізму розподілу частки державних коштів, спрямованих на освіту; підвищення доступності та адаптація освітніх послуг відповідно до вимог ринку; долучення до міжнародних програм оцінки якості та конкурентоспроможності людського капіталу тощо.The article deals with the issues of socialization of human capital development. The emphasis is placed on the fact that modern globalization puts forward new demands on the person from the point of view of its educational level, acquired competences, mobility, since the "human factor" is a key element of a new model of post-industrial development. Accents are shifted from "economic rights" to "social rights". In the conditions of globalization of national economies, the key factor in the economic growth of any country is the formation of a highly developed and competitive human capital. Unlike other types of resources, human creative abilities are the core of the innovative potential of the individual and are inexhaustible in nature. The problem under investigation is particularly popular for Ukraine in view of the current geopolitical and socio-economic transformation. In the article the modern specificity of development of human capital in the conditions of economic socialization and under the influence of global tendencies is considered. The main quantitative indicators of human capital development, changes in the structure of employment, the level of state support of the educational sphere and scientific researches are analyzed, and their trend models are constructed. The place of Ukraine according to the indicator of human development index among other countries of the world is determined. The SWOT analysis of the educational system of Ukraine is provided, which gives an opportunity to assess the existing situation and the prospects for its improvement. The mechanism of the influence of socialization on the formation of qualitative human capital is formed and graphically reflected. The basic problems of reproduction of human capital are determined and a set of measures aimed at increasing the efficiency of its use and development is proposed, among which: development of an innovative model of the state policy of development of human capital; involvement of the private sector in the process of investing in human development; optimization of the mechanism of distribution of public funds allocated to education; increasing the accessibility and adaptation of educational services in accordance with market requirements; the inclusion in international programs of quality assessment and competitiveness of human capital, etc.