Критерії і параметри раціональної моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні

Abstract

Зростання провідної ролі здоров’я як соціально-економічної категорії диктує необхідність упровадження перевірених підходів і дієвих стратегій при визначенні державної соціальної політики, ступінь успішності котрої сьогодні залежить від ступеня її впливу на здоров’я. Формування сучасних ефективних економічних моделей систем охорони здоров’я, як показує світова практика, хоч і позначене національними особливостями, проте відбувається за певними універсальними критеріями. Досягнення мети щодо формування сучасних соціально відповідальних систем охорони здоров’я базується на підходах, що мають забезпечувати: а)універсальне охоплення населення медичною допомогою; б) об’єднання та перерозподіл ресурсів і вирівнювання ризиків. Водночас реалізація потенціалу систем охорони здоров’я щонайперше потребує ефективного управління й адекватних витрат ресурсів. Об’єктивне зростання вартості медичних послуг і обмеженість ресурсів галузі змушує до пошуку спрямованих на раціоналізацію витрат інструментів політики фінансування національних систем охорони здоров’я. Оскільки, як підтверджує європейський досвід, розподіл коштів, заснований на політичних переговорах, що супроводжують бюджетний процес, чи прецедентах попередніх років, або пропозиціях провайдерів, чи, зрештою, тільки на кількості населення, не є економічно вигідним і ускладнює для колективного платника можливість впливу на сам процес медичного обслуговування, очевидною є необхідність переходу від пасивного відшкодування витрат провайдерів до активних закупівель послуг. Між тим, потенційні можливості впливу української системи охорони здоров’я на суспільне здоров’я обмежені. У статті розглянуто ключові проблеми і системні недоліки фінансування охорони здоров’я в Україні. Доведено, що чинна модель фінансування не забезпечує виконання функцій системи охорони здоров’я. Запропоновано конкретні параметри організованої на багатоканальності оптимальної моделі фінансування вітчизняної системи охорони здоров’я, а запровадження соціального медичного страхування стане ефективним інструментом об’єднання і перерозподілу фінансових ресурсів, системотворчим механізмом і економічним каталізатором реформ у галузі. strongIncreasingly important role of health as a socio-economic category necessitates the introduction of proven approaches and strategies in determining the state social policy, the success of which today depends on the extent of its impact on health. Though, as worldwide experience shows, formation of modern economic models of effective health care systems is featured with national characteristics, it follows certain universal criteria. Achieving the goal of formation of modern socially responsible health care systems is based on the approach that should provide: a) universal coverage of medical care, and b) consolidation and reallocation of resources, risk equalization. At the same time realizing the potential of health systems requires, above all, good management and adequate resources costs. An objective increase in health care costs and limited resources in the industry encourage a search for instruments of financing policy aimed at rationalizing expenditures. The distribution of funds based on political negotiations, accompanying the budget process, precedents of previous years, providers’ proposals or, finally, based only on the number of population has not turned out to be cost-effective, as the European experience confirms. Moreover, such a distribution complicates the possibility of collective payer to influence the medical care process. All this apparently calls for a shift from passive reimbursement of providers’ costs to active procurement of services. Meanwhile, the potential impact on the soundness of Ukrainian public health care system remains limited. The article examines the key challenges and shortcomings of health financing policy in Ukraine. It has been proved that the current funding model does not allow the health system to fulfill its functions. The author has determined specific parameters of the optimal model of multi-channel health financing system and proved the introduction of social health insurance to be an effective tool for pooling and redistribution of financial resources, a backbone mechanism, and economic catalyst for reform in the industry.