COMPETENCIES OF LIBRARIANS IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTING ARTIFICIAL INTELLIGENCE SERVICES

Abstract

Eng.: This paper examines the competencies required by librarians for the effective implementation of artificial intelligence (AI) services within Ukrainian libraries. The author argues that technological, analytical, cultural-educational, communicative, service-oriented, ethical, and prognostic skills form the foundation for the modernisation of library practices. These competencies are essential for delivering personalised services, fostering interactive community engagement, and promoting library activities within the digital environment. The key challenges for contemporary librarianship in Ukraine include a psychological resistance to AI adoption, insufficient staff training, funding constraints, and the imperative to standardise library processes. The author identifies that overcoming these challenges requires the organisation of systematic professional development, the introduction of interdisciplinary educational programmes for librarians, enhanced international cooperation, and the integration of libraries into global information networks. Укр.: У тезах розглянуто компетентності бібліотекарів, необхідні для ефективного впровадження сервісів штучного інтелекту в діяльність бібліотек України. Показано, що технологічні, аналітичні, культурно освітні, комунікаційні, сервісні, етичні та прогностичні навички формують основу модернізації бібліотечної практики, забезпечують персоналізоване обслуговування читачів, інтерактивну взаємодію з громадою та популяризацію діяльності книгозбірень у цифровому середовищі. Визначено ключові виклики для бібліотекарів — психологічний бар’єр, недостатня підготовка кадрів, обмежене фінансування та потреба у стандартизації процесів бібліотечної діяльності. Обґрунтовано умови подолання труднощів через системні тренінги, міждисциплінарні освітні програми, міжнародну співпрацю та інтеграцію бібліотек у глобальні інформаційні мережі. Pol.: W pracy omówiono kompetencje bibliotekarzy niezbędne do skutecznego wdrażania usług sztucznej inteligencji w działalności bibliotek Ukrainy. Wykazano, że kompetencje technologiczne, analityczne, kulturalno-edukacyjne, komunikacyjne, etyczne oraz prognostyczne stanowią podstawę modernizacji praktyki bibliotecznej, sprzyjają personalizacji w zakresie obsługi użytkownika, interaktywnej współpracy ze społecznością oraz promocji działalności bibliotek w środowisku cyfrowym. Określono kluczowe wyzwania stojące przed bibliotekarzami, takie jak bariera psychologiczna, niewystarczające przygotowanie kadr, ograniczone finansowanie oraz potrzeba standaryzacji procesów bibliotecznych. Wskazano sposoby przezwyciężania tych trudności poprzez systematyczne szkolenia, interdyscyplinarne programy edukacyjne, współpracę międzynarodową oraz integrację bibliotek z globalnymi sieciami informacyjnymi