Феномен української культури в публіцистиці Богдана Лепкого.

Abstract

В історії української культури Богдан Лепкий (1872–1941) займає одне з найвизначніших місць як письменник, публіцист, вчений, промовець, педагог, художник, перекладач, громадський діяч, внесок якого у справу піднесення національної свідомості українського народу може дорівнювати спадщині таких представників доби модерного націєтворення, як Михайло Грушевський чи Іван Франко. Метою статті є дослідити феномен української культури через призму світогляду Богдана Лепкого та його творчості, проаналізувати своєрідність рецепції української культури в публіцистиці Богдана Лепкого. Особливу увагу звернено на публіцистичні твори діяча, написані в період українських національно-визвольних змагань 1917– 1921 рр. Розкрито розуміння Б. Лепким провідної ролі української культури у процесі українського націєтворення. Досліджено сутність феномену української культури, представлено головні чинники формування української культури в концепції Богдана Лепкого, схарактеризовано особливості української культури як складової європейської культурної спадщини. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів, в тому числі аналізу та синтезу, та історичних методів, зокрема історико-порівняльного, історико-типологічного та історико-системного. Наукова новизна отриманих результатів відображається як в самій постановці проблеми, так і у комплексному підході до її вирішення. У результаті проведеного дослідження зроблено висновки. Встановлено, що керуючись загальнолюдськими цінностями, Богдан Лепкий виступав за вивчення, збереження та популяризацію культурної спадщини українського народу як основи національної ідентичності. Обґрунтовано внесок Богдана Лепкого у розвиток української культурологічної думки XX ст.