Економічна інтеграція України до ЄС в умовах російсько-української війни

Abstract

Інтеграція з великим ринком ЄС створює для України додаткові конкурентні переваги. Інституціональними інструментами такої інтеграції стали Угода про асоціацію та поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі, статус країни-кандидата на членство та міжнародна допомога, які передбачають наближення українського законодавства до норм ЄС. За останні роки ЄС став основним торговельно-інвестиційним партнером України. Основою експорту України в ЄС є продукція рослинництва та металургії, а імпорту – постачання продукції машинобудування та палива. За зерновими та олійними культурами Україна є основним постачальником для ЄС. В умовах війни зовнішня торгівля з ЄС виявилася доволі стійкою за обсягами, на відміну від інших векторів торгівлі, відбулася її товарна диверсифікація. Цьому сприяло скасування тарифних і нетарифних обмежень для українського експорту в ЄС та переформування логістичної інфраструктури в західному напрямі. Посилилася роль постачання деяких видів української продукції АПК в ЄС за різкого зниження експорту металу. В обмін на це ЄС став важливим джерелом постачання для України продукції ВПК та палива. Але без вирішення питання безпеки проблемним аспектом є недостатня інвестиційна привабливість України.