Духовно-універсумне самотворення - центральна ланка психологічного впливу

Abstract

Наукове дослідження обґрунтовує: а) ідею спонтанної активності людини у теоріях З. Фройда, А. Адлера, К. Юнга, А. Фурмана; б) метод спонтанно-сенсового вибору однієї із психодуховних форм самопізнання (віри, краси, честі, справедливості, істини, любові, користі) через зміст принципів та напрямків соціально-психологічного висвітлення духовності; в) ознаки пробудження духовності в учня як універсума і г) основні умови-чинники самотворення останнього на четвертому періоді функціонування інноваційної системи освіти.