Транскордонний транспортно-логістичний кластер як інструмент просторового розвитку України та Польщі: інституційні засади

Abstract

У воєнний і післявоєнний період першочерговим напрямом вітчизняної економіки має бути активізація транскордонної співпраці прикордонних регіонів України та Польщі. Це обумовлено насамперед виникненням значних проблем організації міжнародної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі через блокування морських портів. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ефективності організації міжнародної логістичної діяльності в Польщі та Україні, який базується на застосуванні комплексу показників, що характеризують сучасний стан функціонування транспортно-логістичної системи з точки зору відповідного інфраструктурного забезпечення. До таких показників належать: індекс ефективності логістики (ефективність роботи митниці, якість інфраструктури, організація міжнародних вантажоперевезень, компетентність і якість логістичних послуг, відстежування і своєчасність постачань); витрати на організацію логістичної діяльності; доходи 3PL сектору; експорт товарів; імпорт товарів; експорт транспортних послуг; імпорт транспортних послуг; сальдо експортно-імпортних операцій; коефіцієнт покриття експорту імпортом; обсяги перевезення вантажів різними видами транспорту; вантажообіг різних видів транспорту; обсяг прямих інвестицій з України в економіці Польщі; обсяг прямих інвестицій з Польщі в економіці України. На підставі отриманих результатів проведеної діагностики виявлено основні бар’єри, що гальмують ефективну організацію зовнішньоекономічної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі України і Польщі. Для відновлення національної економіки України доцільно формувати гнучку логістичну систему, яка мала би змогу швидко реагувати на зовнішні загрози та адаптуватися до них. Для цього необхідно: спрямовувати спільні зусилля представників урядової, підприємницької, наукової, освітньої, громадської, міжнародної спільноти задля подолання викликів, які виникають в умовах війни; переорієнтовувати логістичну інфраструктуру; змінювати напрямки усіх експортних потоків від південних портів до західних сухопутних портів; створити належні інституційні засади формування транскордонного транспортно-логістичного кластера як інструменту просторового розвитку України і Польщі.