Вплив невизначеності, тривоги та депресії на якість життя онкологічних пацієнтів: досвід Болгарії та Італії

Abstract

Мета роботи – оцінювання якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (англ. «Health-Related Quality Of Life»), онкологічних пацієнтів. Лікування раку та інших важких і хронічних патологій не може ігнорувати особистісні виміри пацієнтів, не кажучи вже про невизначеність щодо методів лікування та їхньої ефективності. Одночасне врахування цих факторів дає змогу визначити потреби пацієнтів щодо перебування в лікарні, а також їхню самооцінку стану здоров’я та виокремити ключові фактори, які підвищують рівень комфорту та задоволеності пацієнтів. Для цього якість життя, пов’язану зі здоров’ям (ЯЖЗ), виміряно за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та опитувальника «EuroQOL-5D» серед 606 онкохворих пацієнтів, які проживають у двох країнах (300 в Італії та 306 у Болгарії). Шкала невизначеності Мішеля (Mishel Uncertainty in Illness Scale - MUIS) – ще одна валідована шкала, використана для дослідження невизначеності. Інші аспекти, пов’язані з раком, вимірювалися за допомогою інструменту, розробленого Європейською організацією дослідження та лікування раку (EORTC). В оціночній моделі Тобіт до регресорів включено фіктивну змінну для контролю за місцем проживання. У результаті економетричного аналізу виявлено необхідність врахування факторів зв’язку та невизначеності під час лікування онкологічних захворювань. Оскільки жодна з національних підгруп не репрезентативна для всієї вибірки, ми повторно провели той самий аналіз щодо колоректального раку, тобто найбільш поширеного типу раку як в Італії, так і в Болгарії. Результати другого моделювання лише частково підтвердили основні результати регресії, в той час як національний ефект втратив свою статистичну значущість. Це вказує на те, що характер особистих стосунків і тип раку, який розглядається, мають більше значення, ніж національне інституційне середовище у наданні особистісно-орієнтованої допомоги.